Наше завдання – створити простір успіху на Донбасі, – Олег Недава

Експерти називають політичну партію «Наш край» фаворитом місцевих перегонів на Донбасі. Висування команд кандидатів підтримали десятки тисяч виборців у своїх громадах. Про те, які проблеми у громадах спільні, а які різні, що їх об’єднує та які стратегічні завдання ставить перед собою «Наш край», поговорили з лідером партії на Донеччині Олегом Недавою.

Партія «Наш край», як-то кажуть, «зламала систему». Виборців вперше запросили до управління процесами, довіривши їм самим обирати, кому вони довіряють і хочуть бачити кандидатами. Також жителі громад були залучені до складання програм кандидатів та створення стратегій розвитку територій. Що далі?

Наступний, проміжний етап, це вибори 25 жовтня, на яких виборці повинні підтвердити свою волю голосуванням за наших кандидатів. А далі - продовження спільної роботи з мешканцями громад над розбудовою Донеччини. Ми всі, разом, маємо закласти новий фундамент нашого регіону, створити простір успіху на Донбасі. Партія – це лише інструмент, за допомогою якого реалізовується право громадян на участь в управлінні справами. Так це працює в успішних країнах, за такими принципами працює «Наш край».

Кандидати «Нашого краю» тісно співпрацювали з мешканцями своїх громад, збирали ініціативи та систематизували потреби. Якщо узагальнити, які основні проблеми на Донеччині?

Проблеми у громадах Донбасу і різні, і однакові водночас. Але якщо узагальнити та проаналізувати, то основна проблема полягає у відсутності в нашій області співпраці між громадами, містами, органами місцевого самоврядування. Цю функцію зв’язку між територіями мала б виконувати обласна рада, якої у нас немає. Військово-цивільна адміністрація таких зв’язків забезпечити не може, оскільки призначається з Києва, а не обирається мешканцями області. Втрачена спільність та довіра – найголовніші виклики для Донбасу, адже тісні  економічні, суспільні взаємовідносини якраз і вирішують ті локальні потреби, які є в громадах.

Що пропонує партія «Наш край» задля протистояння цим викликам?

Ми пропонуємо створення колективного безпекового, економічного та соціального простору із залученням ресурсів, які мають ті чи інші громади. Якщо на Донбасі горять ліси – то це наша спільна біда і спільна небезпека, і задля ефективного реагування з найменшими негативними наслідками необхідно підключати сили кількох громад, а не однієї. Нам потрібні чіткі алгоритми колективної безпеки, і не лише пожежної.

Економічного росту можна досягнути лише розширюючи співпрацю між громадами. Наприклад, у Краматорську велика кількість людей, які потребують лікування чи просто бажають відпочинку, а в сусідньому Слов’янську є унікальний курорт. З’єднання двох міст тролейбусною лінією з кінцевою зупинкою на Словкурорті задовольняє потреби і краматорчан, і слов’янців, адже туристична галузь приносить доходи в бюджет.

Якщо взяти Мангуш, то розвиток туристичної інфраструктури за рахунок інвестицій з громади Маріуполя забезпечить нові робочі місця, приплив туристів та збільшення податкових надходжень. З одного боку, Мангушська громада потребує  фінансування сільського господарства, а з  іншого – може «годувати» Маріуполь фермерською та аграрною продукцією. Так само, скооперувавшись, Волноваська та Селідівська ОТГ мають створити альтернативу збитковим шахтам. Це можуть бути ті ж підприємства з переробки сільгосппродукції.

Щодо колективного соціального простору, то потрібно пам’ятати, що в нас багато людей поважного віку, і з кожним роком їх стає все більше. Вони не можуть працювати у важкій промисловості, яка є основною в деяких громадах. Отже, сусідні, в яких розвинуті наукові, культурні або туристичні проекти, цілком можуть запропонувати роботу. Робота для цих людей – це і гроші, і соціальна реалізація.

Масштабний комплекс змін – суспільних, політичних, економічних - запорука успіху наших громад. А також шлях, який ми пропонуємо для непідконтрольних територій. Навколо цього нового порядку денного Донбасу сьогодні мають об’єднатися всі прогресивні сили.

Чи можливо таке об’єднання? Адже в нас і в суспільстві, і в політикумі панують різні думки стосовно векторів розвитку. 

Є глобальні Цілі сталого розвитку, сформульовані Організацією об’єднаних націй. За ними рухається весь світ, щоб створити гідні умови для життя людей, незалежно від статі, віку, інших особливостей, країни і, тим паче, «політичного» кольору. Вони однакові для майже 200 країн. І для Заходу і Сходу, для України і Росії. Їх впровадження та робота над якістю життя нинішніх і майбутніх поколінь - є однією зі стратегічних цілей партії «Наш край» Донбас. Порядок денний Донбасу, який пропонує «Наш край», відповідає місцевим запитам мешканців наших громад і взаємопов’язаний із глобальними цілями. Ми запрошуємо до його обговорення всіх політичних гравців регіону. Добробут людини, її безпека та впевненість у майбутньому, на мою думку, єдиний можливий вектор розвитку.

Яким чином досягти поставлених цілей?

Відновлюючи довіру, в першу чергу. Між членами суспільства, між людиною і владою, між громадськістю і інституціями. В суспільствах, де соціальні зв’язки міцні, рівень якості життя – високий. Тобто, коли люди довіряють один одному, готові приходити на взаємодопомогу, існують дружні та чесні відносини між різними групами, в результаті виграють абсолютно всі. Сьогодні ми побудували нову систему стосунків між мешканцями та кандидатами. І найголовніше - створили атмосферу довіри та взаємної відповідальності. Зрештою, колективний простір, безпека, сталий розвиток – все це про довіру та дружність.

Чому місцеві вибори 25 жовтня є вкрай важливими, та навіть визначальними щодо подальшої долі не тільки громад,  а й всього регіону?

Після цих виборів закладаються фундаменти нових громад з іншими, ширшими повноваженнями. Справа не в грошах и інвестиціях, а в тому, які принципи ми закладемо в основу. Багато років на Донбасі культивувався патерналізм – від мешканців громад не залежало нічого, рішення приймалося партійною верхівкою і спускалося вниз. Засадничим принципом партії «Наш край» є інклюзивінсть. Інклюзивінсть  - це не про «можливий» доступ до управління громадою, а про обов’язкове залучення до нього кожного мешканця. Добробут наших громад злежись від того, наскільки кожен з нас зацікавлений в ньому, готовий працювати та розділяти відповідальність. 25 жовтня - наш спільний екзамен.

 

Комментарии закрыты.